їдальня

ЇДА́ЛЬНЯ, і, ж.

1. Кімната в хаті з обіднім столом, у якій їдять і п’ють.

В одній кімнаті була спальня.., а салон був заразом і їдальнею (Фр., VI, 1951, 200);

Лампа в їдальні прикручена була. На холодних тарілках неясно чорніла печеня (Коцюб., II, 1955, 296);

Пізно вночі мати прокинулась і побачила в їдальні смугу світла на стіні — з непричинених дверей у кімнаті дочки. «Оце так зачиталась!» (Головко, II, 1957, 593).

2. Заклад громадського харчування.

В республіці є чимало їдалень, чайних і буфетів, які добре зарекомендували себе (Рад. Укр., 12.Х 1956, 1);

— Вона їздила дивитись, яку їдальню треба в твоєму аулі поставити… (Ю. Янов. І, 1958, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їдальня — Бар, бар-ресторан, буфет, вагон-ресторан, варенична, випий-закуси (нар.), буфет, забігайлівка (знев.), закусочна, кав'ярня, кафе, корчма (заст.), монополька (ірон.), пивниця, пивничка, пиворізня, підвальчик (ірон.), ресторан, харчевня, харчівня, чайна, чайхана, гашкарня Словник синонімів Вусика
  2. їдальня — [йідал'н'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -леин' Орфоепічний словник української мови
  3. їдальня — їда́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. їдальня — -і, ж. 1》 Кімната в хаті з обіднім столом, у якій їдять і п'ють. 2》 Заклад громадського харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. їдальня — Їда́льня, -ні, -нею; їда́льні, їда́лень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)