1. Словник української мови в 11 томах

їдло

Ї́ДЛО́, їдла, сер., діал. Їжа (у 1 знач.).

— Коли б же ти знав, як я скучив за простою козацькою стравою... за кулешем.. Ого! Оце їдло так їдло! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їдло — див. їда Словник синонімів Вусика
  2. їдло — їдла, с., діал. Їжа (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їдло — ї́дло́ іменник середнього роду їжа діал. Орфографічний словник української мови
  4. їдло — Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст. Словник синонімів української мови
  5. їдло — Їдло́, їдла́, їдлу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. їдло — Їдло, -ла с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Словник української мови Грінченка