1. Словник української мови в 11 томах

їжакуватий

ЇЖАКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на голки їжака; настовбурчений.

Йоч, гладкий, червоний молдуван, з масними очима та їжакуватими обстриженими вусами, .. махнув зневажливо рукою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 274);

Його вже й самого нестерпно турбувала рідка їжакувата борода і вуса, що стирчали в усі боки (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їжакуватий — (волос) настовбурчений, наїжачений, наїжений, щетинястий. Словник синонімів Караванського
  2. їжакуватий — див. колючий; непокірний; щетинистий Словник синонімів Вусика
  3. їжакуватий — [йіжакуватией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. їжакуватий — їжакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. їжакуватий — -а, -е. Схожий на голки їжака; настовбурчений. Їжакувате волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. їжакуватий — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. їжакуватий — Їжакува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. їжакуватий — Їжакуватий, -а, -е Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у. Словник української мови Грінченка