їжачий

ЇЖА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до їжа́к 1.

Здивувавсь їжачий рід: — Є ж у світі Корнеплід! (Стельмах, Колосок.., 1959, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їжачий — їжа́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. їжачий — -а, -е. Прикм. до їжак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови