Тула

САГАЙДА́К (шкіряний або дерев'яний чохол для стріл), КОЛЧА́Н, ТУ́ЛА заст. Замало стріл в моїм сагайдаку (Д. Павличко); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл (М. Бажан); За спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тула — Ту́ла іменник жіночого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
  2. тула — ТУ́ЛА, и, ж., заст. Сагайдак. Лучники-стрільці тримали в руках луки, за спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. тула — -и, ж., заст. Сагайдак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Тула — Обл. центр у європ. частині Росії, порт над р. Упа (притока Оки); 535 тис. мшк.; залізничний вузол; машинобудівна, металообробна (відомі самовари та мисливська зброя), металургійна, хіміч., легка, музичних інструментів промисловість; 4 вузи (2 унів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тула — ТУ́ЛА, и, ж., заст. Сагайдак. Лучники-стрільці тримали в руках луки, за спиною у них висіли тули з стрілами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24). Словник української мови в 11 томах