авторитетність

АВТОРИТЕ́Т (визнана за ким-небудь перевага в судженнях про що-небудь, в знаннях, у вирішенні чого-небудь), АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ВАГА́, ПРЕСТИ́Ж, ВПЛИВ. Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого (Г. Хоткевич); Вона (потреба панувати) передавалася спадщиною від батька до сина.. Почування власної вищості, авторитетності теж сталося спадщиною (Б. Грінченко); У клубі Юрко швидко відчув під собою деякий грунт, набирав громадської ваги (С. Чорнобривець); За визначенням соціологів, престиж нині — одна з цінностей людини, різновид моральних стимулів (з газети); — Головне в житті — це вміти поставити кожне явище на своє місце, бо як і між людьми, серед явищ трапляються психуваті, задирикуваті нахаби, що претендують на великий вплив, не маючи на те жодного права (В. Підмогильний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авторитетність — авторите́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. авторитетність — -ності, ж. Абстр. ім. до авторитетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авторитетність — АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до авторите́тний. В голосі [Бажая] несвідома авторитетність (Леся Українка); Однією з вимог до організаторів агітаційної роботи є авторитетність їх у масах (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. авторитетність — Авторите́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. авторитетність — АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до авторите́тний. Однією з вимог до організаторів агітаційної роботи в авторитетність їх в масах (Рад. Укр., 26.VI 1957, 1); В голосі [Бажая] несвідома авторитетність (Л. Укр., III, 1952, 718). Словник української мови в 11 томах