аквамариновий

БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи — блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина — блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти — з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). — Пор. си́ній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аквамариновий — аквамари́новий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аквамариновий — -а, -е. 1》 Прикм. до аквамарин. 2》 Кольору аквамарину, кольору морської води, блакитнувато-зелений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аквамариновий — АКВАМАРИ́НОВИЙ, а, е. 1. Стос. до аквамарину (у 1 знач.), до аквамарина (у 2 знач.). Родзинкою виставки є аквамариновий камінь у 80 каратів (з газ.). 2. Який має колір аквамарину, блакитний або блакитнувато-зелений. Словник української мови у 20 томах
  4. аквамариновий — АКВАМАРИ́НОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до аквамари́н. 2. Кольору аквамарина, блакитнувато-зелений. Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках, блискучо-мінливих, як шовк (Тулуб, Людолови, II, 1957, 243). Словник української мови в 11 томах