антикварний

СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.; АНТИКВА́РНИЙ (старовинний і цінний); АРХАЇ́ЧНИЙ. Просили (хлопчики) від імені вчителя і гуртка юних істориків дати які-небудь старовинні чабанські речі для.. музею (О. Гончар); Одні дивилися, чи підходить той випадок під стародавній звичай, другі — чи слугує на користь чоловікові (Панас Мирний); У двір прикотили дві високі старосвітські карети (І. Нечуй-Левицький); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський); Тут стояли велике дерев'яне ліжко і стара допотопна скриня (В. Кутняк); Антикварна ваза; Архаїчне слово. — Пор. 1. да́вній, застарі́лий, 1. старомо́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антикварний — антиква́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. антикварний — Старовинний Словник чужослів Павло Штепа
  3. антикварний — -а, -е. 1》 Старовинний і цінний. Антикварні картини. 2》 Пов'язаний із старовинними й цінними предметами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. антикварний — АНТИКВА́РНИЙ, а, е. Старовинний і цінний; стос. до продажу старовинних і цінних предметів. Він обминав редакції й антикварні крамниці і не помічав знайомих (Н. Рибак); Антикварні картини. Словник української мови у 20 томах
  5. антикварний — антиква́рний старовинний, цінний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. антикварний — АНТИКВА́РНИЙ, а, е. 1. Старовинний і цінний. Антикварні картини; 2. Пов’язаний із старовинними й цінними предметами. Він обминав редакції й антикварні крамниці і не помічав знайомих (Рибак, Помилка.., 1956, 268). Словник української мови в 11 томах
  7. антикварний — рос. антикварный старовинний, цінний, рідкісний. Eкономічна енциклопедія