аплодисменти
О́ПЛЕСКИ (плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь), АПЛОДИСМЕ́НТИ, ОВА́ЦІЯ підсил. (з вигуками). Оратори змінялись на трибуні під музику й грім оплесків (О. Довженко); "Чорноморці" пройшли дуже добре, людей була сила, аплодисментів сила! (Леся Українка); Бачинський при від'їзді з Кракова крикнув з вікна: "Слава, молоді радикали!" — і ми єму (йому) зробили овацію (В. Стефаник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аплодисменти — аплодисме́нти множинний іменник оплески Орфографічний словник української мови
- аплодисменти — -ів, мн. Те саме, що оплески. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аплодисменти — АПЛОДИСМЕ́НТИ, ів, мн. Те саме, що о́плески. Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та “bis” було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово (Леся Українка); Трибуна нагородила переможця гучними аплодисментами (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- аплодисменти — Аплодування, овація, оплески, плескання Фразеологічні синоніми: бурхливі оплески; оплески, що переходять в овацію; плескання в долоні Словник синонімів Вусика
- аплодисменти — аплодисме́нти (франц. applaudissements) оплески. Словник іншомовних слів Мельничука
- аплодисменти — АПЛОДИСМЕ́НТИ, ів, мн. Те саме, що о́плески. Публіки було не дуже багато, але аплодисментів та "bis" було чимало, бо грав він [Грюнфельд], як завжди, чудово (Л. Укр., V, 1956, 117); Трибуна нагородила переможця гучними аплодисментами (Собко, Звич. життя, 1957, 160). Словник української мови в 11 томах