афронт

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); (Мартіан:) Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); (Їжак:) Прощавай, Лисичко-сестричко! Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афронт — афро́нт іменник чоловічого роду публічна зневага рідко Орфографічний словник української мови
  2. афронт — Образа, зневага; ганьба, знеславлення, знечещення Словник синонімів Караванського
  3. афронт — Зневага, образа, відмова Словник чужослів Павло Штепа
  4. афронт — -у, ч. 1》 Публічна образа, зневага. 2》 Несподівана неприємність, невдача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. афронт — АФРО́НТ, у, ч., заст. Публічна образа, зневага, різка відсіч. Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з Вашого листа (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  6. афронт — афро́нт (від франц. affront – образа) несподівана неприємність, невдача; різка відсіч. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. афронт — Афро́нт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. афронт — АФРО́НТ, у, ч., заст. Публічна образа, зневага. Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з Вашого листа (Коцюб., III, 1956, 358). Словник української мови в 11 томах