ахкати

БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. (глухо); ГРИ́МНУТИ, ГРЮ́КНУТИ, А́ХНУТИ розм., ГУ́КНУ́ТИ розм., ГУ́РКНУТИ розм., У́ХНУТИ розм., ГРЯ́КНУТИ розм., ГРИМОНУ́ТИ підсил. розм., ГРЮКОНУ́ТИ підсил. розм., ГУКОНУ́ТИ підсил. розм., ДВИ́ГНУТИ (ДВИ́НУТИ) розм. рідше, ДВИГОНУ́ТИ підсил. розм. (гулко); ТАРА́ХНУТИ (ТРА́ХНУТИ), ТОРО́ХНУТИ розм. (розкотисто). — Недок.: ба́хати, ба́хкати, га́хкати, баба́хати, баба́хкати, бу́хати, бу́хкати, бухкоті́ти підсил. гу́пати, гупоті́ти підсил. гу́хати, гу́хкати, гри́мати, грю́кати, а́хати, а́хкати, гу́кати, гу́ркати, у́хати, у́хкати, гря́кати, тара́хкати (тра́хкати), торо́хати, торо́хкати. Пляшка бахнула, як добра рушниця. Шампанське запінилося у високому келиху (В. Собко); Над нашою землянкою з сухим тріском розірвався шрапнельний снаряд, потім зовсім поруч гахнула міна (Н. Тихий); Раптом у сусідньому дворі з лунким виляском бабахнув міномет і вже не переставав стріляти до самого ранку (І. Багмут); Глухо бухнули гранати, Задрижали береги (П. Воронько); Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Ю. Яновський); Гримнув вистріл і покотився стоногою луною по всіх верхах! (Г. Хоткевич); Ахнула ніч гранатним вибухом і знову зціпила свої чорні вуста (І. Цюпа); Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка); Три глухих вибухи один за одним ухнули під землею (О. Донченко); Як грюконе з шести гармат вибух (М. Старицький); Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); Гучно торохнули постріли, сповнюючи тривогою сонне дворище (Я. Качура). — Пор. 1. гримі́ти, 1. гуркота́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ахкати — а́хкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ахкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що ахати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ахкати — А́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що а́хати. Він смачно затягнувся димом і, ахкаючи та сплескуючи руками, пішов (А. Шиян); Лунко б'є сокира під дзвінкий корінь грабини, і ахкає луна аж у других гонах (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. ахкати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  5. ахкати — А́ХКАТИ аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ахати. Він смачно затягнувся димом і, ахкаючи та сплескуючи руками, пішов (Шиян, Партиз. край, 1946, 171); Лунко б’є сокира під дзвінкий корінь грабини, і ахкає луна аж у других гонах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 659). Словник української мови в 11 томах
  6. ахкати — А́хкати, -каю, -єш гл. = ахати. Желех. Словник української мови Грінченка