аєр
ЛЕПЕХА́ (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), А́ЇР, ТАТА́РСЬКЕ ЗІ́ЛЛЯ розм., ТАТАРИ́ННЯ розм., ТАТАРА́К розм., А́ЄР діал., ІР діал., І́РНИЙ КО́РІНЬ діал., ШУВА́Р діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Цюпа); Місячне світло текло по листю аїра, скапувало з олив, цідилося з неба (В. Дрозд); Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля (М. Коцюбинський); Молодиці принесли свіжого татариння і розсипали по хаті (В. Кучер); Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський); Перед хатніми дверима в два ряди стояли зелені галузки деревини, в хаті й на подвір'ю пах свіжий шувар (О. Маковей).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аєр — а́єр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- аєр — див. аїр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аєр — А́ЄР див. а́їр. Словник української мови у 20 томах
- аєр — А́ЄР див. а́їр. Словник української мови в 11 томах
- аєр — Аєр, аїр, -ру м. = гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у. Словник української мови Грінченка