1. Словник синонімів української мови

бабій

ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МОРГУ́Н розм. рідко, СЕЛАДО́Н заст. (той, хто любить залицятися до жінок, дівчат); ДІВЧАЧУ́Р розм., ДІВЧУ́Р розм. (той, хто захоплюється дівчатами). Надія не звертала ніякої уваги на залицяльників, хоч були серед них хлопці хороші й порядні (І. Цюпа); — Надивилась я на Прісю за ті два тижні влітку. У неї тільки кавалери в голові (А. Головко); За оцим ось рогом підстеріг її знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський); — Поруновський хотів стрілятись за свою жінку з ловеласом Кочу (І. Нечуй-Левицький); Старий зальотник не поскупився на компліменти (Л. Дмитерко); — Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник!.. — Джиґун! Баболюб! (О. Ільченко); Я, Хома Прищепа, ..хоч і не бабій і не джиґун, ..а на гарну молодицю чи на гарну дівку люблю подивиться (Є. Гуцало); Звертаючись мислено до свого рідного села, пригадую відчайдушного спідничника і розпусника Корсана, якого замінив не менш талановитий ловелас (Ю. Мельничук). — Пор. споку́сник.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабій — Бабі́й: — цивільний [31] Словник з творів Івана Франка
  2. бабій — Баболюб, залицяльник, зальотник, донжуан, сов. ловелас; ДЖИҐУН. Словник синонімів Караванського
  3. бабій — -я, ч., розм. 1》 Той, хто упадає коло жінок; залицяльник. 2》 Про нерішучого, розніженого чоловіка. 3》 Женоподібний чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бабій — БАБІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто дуже упадає за жінками; залицяльник, зальотник. – Товариша проміняв на бабу... Ех ти, бабій! (С. Васильченко); Нечипора знали у війську як доброго й щасливого бабія (Іван Ле). 2. Безвольний, нерішучий чоловік. Словник української мови у 20 томах
  5. Бабій — Бабі́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  6. бабій — див. звабник; розпусник; слабодухий Словник синонімів Вусика
  7. бабій — Бабі́й, -бія́, -біє́ві, -біє́м, -бі́ю! -бії́, -бії́в, -бія́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бабій — БАБІ́Й, я, ч., розм. 1. Той, хто дуже упадає за жінками; залицяльник, зальотник. — Товариша проміняв на бабу… Ех ти, бабій! (Вас., І, 1959, 157); Нечипора знали у війську як доброго й щасливого бабія (Ле, Україна, 1940, 71). Словник української мови в 11 томах
  9. бабій — Бабій, -бія м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = бабець. Вх. Пч. II. 19. Словник української мови Грінченка