багатоголосся

Значення в інших словниках

1. багатоголосся — багатоголо́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. багатоголосся — Склад музики, заснований на поєднанні трьохі більше самостійних голосів (див. Поліфонія) або мелодії з акомпанементом чи акордовим супроводом (див. Гомофонія). В музичній практиці часто зустрічається такий вид багатоголосся, який поєднує ознаки гомофонного і поліфонічного викладу. Словник-довідник музичних термінів
3. багатоголосся — -я, с., муз. Одночасне звучання кількох (багатьох) самостійних мелодійних голосів у хорі або музичних тем в оркестрі; поліфонія. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. багатоголосся — БАГАТОГОЛО́ССЯ, я, с., муз. Одночасне звучання кількох (багатьох) самостійних мелодійних голосів у хорі або музичних тем в оркестрі; поліфонія. Однією з основних ознак творчого стилю М. Д. Леонтовича є поєднання високої поліфонічної техніки з прийомами народного багатоголосся (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. БАГАТОГОЛОССЯ — • БАГАТОГОЛОССЯ , полілог — ряд реплік, здебільшого поданих у творі без вказівки на те, кому вони належать (в розмові бере одночасно участь багато людей). За допомогою Б. в епіч. і драм. Українська літературна енциклопедія
6. багатоголосся — Засноване на одночасному поєднанні та розвитку ряду рівноправних мелодій (мелодійних голосів). Універсальний словник-енциклопедія
7. багатоголосся — БАГАТОГОЛО́ССЯ, я, с., муз. Одночасне звучання кількох (багатьох) самостійних мелодійних голосів в хорі або музичних тем в оркестрі; поліфонія. Однією з основних ознак його [М. Словник української мови в 11 томах