багрянь

БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬ поет. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М. Бажан); Ті легенди червоніють, наче пишна багряниця, наче пурпур благородний від крові людей невинних (Леся Українка); Пломеніє на сході молода світанкова багрянь (Л. Забашта).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багрянь — багря́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. багрянь — -і, ж. Багрянець, багряний колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багрянь — БАГРЯ́НЬ, і, ж., поет. Багрянець, багряний колір. Ти [Київ] для мене, як пісня крилата Над багрянню прапорів твоїх (В. Сосюра); І бригадиру в теплу рань Ходить отут, у чистім полі, Де в сизих росах стерні голі, Де лісу ближнього багрянь (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  4. багрянь — БАГРЯ́НЬ, і, ж., поет. Багрянець, багряний колір. І бригадиру в теплу рань Ходить отут, у чистім полі, Де в сизих росах стерні голі. Де лісу ближнього багрянь (Шлорта, Вибр., 1958, 97); Ти [Київ] для мене, як пісня крилата Над багрянню прапорів твоїх (Сос., Вірші, 1954, 30). Словник української мови в 11 томах