багріти

БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИ поет.; ОБАГРЯ́ТИСЯ уроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). — Док.: забагряні́ти, побагряні́ти, забагряни́тися, забогрові́ти, побагрові́ти, обагри́тися, побурякові́ти. На дворищах багряніли, осипаючись, клени, густою червінню бралися ягоди та листя калини (В. Козаченко); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля, весь захід нагадував глибоку рану... (Ю. Збанацький); В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (М. Нагнибіда); Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький). — Пор. 1. червоні́ти, 2. червоні́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багріти — багрі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. багріти — -іє, недок., поет. 1》 Набирати багряного кольору, ставати багряним. 2》 Виднітися, вирізнятися своїм багряним кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багріти — БАГРІ́ТИ, і́є, недок., поет. 1. Набувати багрового кольору, ставати багровим. Багріє листя; * Образно. Земля вся навкруг почорніла, А битва гула і гула. В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (М. Нагнибіда). Словник української мови у 20 томах
  4. багріти — БАГРІ́ТИ, і́є, недок., поез. 1. Набирати багряного кольору, ставати багряним. *Образно. Земля вся навкруг почорніла, А битва гула і гула. В димах задихались світанки. Багріли вогнем вечори (Нагн., Вибр., 1957, 374). Словник української мови в 11 томах
  5. багріти — Багрі́ти, -рі́ю, -єш гл. Багровѣть. Словник української мови Грінченка