байдикування

ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІ мн., ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВО зневажл., БАЙДИКУВА́ННЯ розм., ЛІ́НЬКИ мн., розм., БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше. — Людина.. старіє на сьомому десятку літ. А черепаха — символ нехлюйства і ледарства — зберігає молодість до четвертого століття (І. Волошин); Анатоль обважнів: неробство й лінощі поволі розточували самодіяльність і потяг до волі (Я. Качура); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (С. Крижанівський); Сьогодні його (Анатолія) завзятість у роботі сприймалася гірше, ніж чиєсь ледарювання (М. Руденко); (Агафія:) А тут нараз наш Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (І. Франко); Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (І. Франко); А вже як виходили (колгоспники), то кортіло поперед сусіда вискочити в поле й відчувати насолоду, дивлячись, як поспішає сусід, злий на свій сон, на свої ліньки (І. Ле); (Ганна:) А ще скажу й так: жируєш ти! Це все з баглаїв!.. (М. Кропивницький). — Пор. неро́бство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдикування — байдикува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. байдикування — -я, с., розм. Дія за знач. байдикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байдикування — БАЙДИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. байдикува́ти. Тепер у мене знов робочий період після недовгого періоду байдикування (Леся Українка); Вчитель запідозрив учня в байдикуванні і лінощах (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. байдикування — Байдикува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. байдикування — БАЙДИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. байдикува́ти. Тепер у мене знов робочий період після недовгого періоду байдикування (Л. Укр., V, 1956, 88); Вчитель запідозрив учня в байдикуванні і лінощах (Збан., Старший брат, 1952, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. байдикування — Байдикува́ння, -ня с. Ничего недѣланіе, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити. Харьк. г. Словник української мови Грінченка