бакен

БАКЕНБА́РДИ мн., БА́КИ мн., БА́КЕНИ мн., заст., БУ́РЦІ мн., заст. Павло скидався на капітана Північного флоту.. Йому лише не вистачало просмаленої люльки, хвацьких бакенбардів та великого морського бінокля на грудях (В. Кучер); У капітана був прямий ніс, посріблений чуб, чорні баки і люлька в зубах (П. Панч); Латинським учителем був вже немолодий чоловік, Заторський звався; ходив з бакенами (А. Свидницький); Один (грек) був старий, сивий, з короткою сивою бородою й з сивими бурцями (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бакен — ба́кен 1 іменник чоловічого роду поплавець ба́кен 2 іменник чоловічого роду бакенбард Орфографічний словник української мови
  2. бакен — Пливак, див. поплавок Словник чужослів Павло Штепа
  3. бакен — -а, ч. Поплавець на якорі (вночі зі світлом), що встановлюється на річках, озерах і т. ін. для позначення фарватеру і небезпечних місць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бакен — БА́КЕН¹, а, ч. Укріплений на якорі плавучий навігаційний знак пірамідальної, конічної або ін. форми для позначення фарватеру і мілин. Треба було знову засвітити бакен біля входу в бухту (М. Словник української мови у 20 томах
  5. бакен — ба́кен, ба́кан (голл. baken) плавучий навігаційний знак, що вказує небезпечні місця або фарватер. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бакен — Плавучий навігаційний знак, утримується на місці за допомогою якоря. Універсальний словник-енциклопедія
  7. бакен — БА́КЕН¹, а, ч. Поплавець на якорі (вночі із світлом), що встановлюється на річках, озерах і т. ін. для позначення фарватеру і небезпечних місць. Вздовж течії миготіли білі й червоні бакени (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах