1. Словник синонімів української мови

баловство

ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О. Донченко); Та й цю дочку, Одарку, якось не догледів: за балощами дитячими випорснула з-під батьківського впливу (І. Ле); Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (Марко Вовчок); Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом — не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Ю. Смолич); Отой непосидючий найменший.. мучив мене своїми невпинними пустотами (А. Кримський). — Пор. гра, розва́га.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баловство — баловство́ іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. баловство — -а, с., розм. Те саме, що балощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баловство — БАЛОВСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ба́лощі. Баловство ніколи до добра не доводить (Номис); – Діти люблять веселощі, – сказала вчителька. – А гурток – зовсім не баловство (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. баловство — БАЛОВСТВО́, а́, с., розм. Те саме, що ба́лощі. Баловство ніколи до добра не доводить (Номис, 1864, № 10811); — Діти люблять веселощі, — сказала вчителька. — А гурток — зовсім не баловство (Донч., VI, 1957, 420). Словник української мови в 11 томах