1. Словник синонімів української мови

банит

ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). І сниться сон мені: неначе Десь на холодній чужині Якийсь вигнанець гірко плаче І заздрить мертвому мені (О. Олесь); Політичний висланець; (Анна:) Його вже скілька літ нема в Севільї... Та ж він баніт? (Леся Українка); (Гурський:) Скривдили тебе, ясновельможний пане! Банітою.. об'явлено,.. у Варшаві жить забороняють! (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банит — бани́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. банит — див. баніт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. банит — БАНИ́Т див. бані́т. Словник української мови у 20 томах
  4. банит — Вигнанець. Банитка вигнанка Словник застарілих та маловживаних слів
  5. банит — БАНИ́Т див. бані́т. Словник української мови в 11 томах