басовитий
НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. — який належить до нижнього регістру), НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху). У неї був глибокий гортанний голос, низьке контральто (В. Собко); М'який низовий баритон (Казанцева) лащився до її душі (І. Нечуй-Левицький); Тільки густий і низький.. гудок сусідньої фабрики вивів із задуми Галину (Є. Кротевич); — І якого тобі чорта треба? — гримнув під вікном просто Левантини сердитий товстий голос (Б. Грінченко); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (С. Скляренко); Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). — Пор. 1. глухи́й.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басовитий — басови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- басовитий — -а, -е, розм. Те саме, що басистий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- басовитий — БАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що баси́стий 1. Голос був незнайомий, басовитий, зухвалий (О. Гончар); Прокотився другий гудок, – ще густіший, басовитіший (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
- басовитий — БАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що баси́стий 1. Голос був незнайомий, басовитий, зухвалий (Гончар, Таврія.., 1957, 509); Прокотився другий гудок, — ще густіший, басовитіший (Жур., Опов., 1956, 113). Словник української мови в 11 томах