бегетати
МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Вівці бекають, мекають, кахикають... (Панас Мирний); Мекає телятко в хлівці (А. Тесленко); Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить, Трусне борідкою або хитне рогами, Мекече, бурмотить (Л. Глібов); А вони (вівці), біднятка, вже навіть не бегечуть, тільки зіб'ються в купку і чекають тихо своєї смерті (І. Франко); Біле ягнятко було заблукалося межи волів.. Блеяло, аж плакало (В. Стефаник); За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бегетати — бегета́ти дієслово недоконаного виду мекати діал. Орфографічний словник української мови
- бегетати — -ечу, -ечеш, діал. Мекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бегетати — БЕГЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, недок., діал. Мекати. А вони [вівці], біднятка, вже навіть не бегечуть, тільки зіб'ються в купку і чекають тихо своєї смерті (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- бегетати — БЕГЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, діал. Мекати. А вони [вівці], біднятка, вже навіть не бегечуть, тільки зіб’ються в купку і чекають тихо своєї смерті (Фр., IV, 1950, 25). Словник української мови в 11 томах