1. Словник синонімів української мови

безвідповідальний

НЕНАДІ́ЙНИЙ (якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися), НЕПЕ́ВНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ (який викликає сумнів щодо своєї надійності); БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ (який не усвідомлює відповідальності за свої слова, вчинки тощо); НЕВИ́ПРОБУВАНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (який ще не показав себе на ділі). (Лісницький:) Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський (Л. Дмитерко); Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (П. Грабовський); — Покриваєш сумнівні елементи на селі. Навіщо брав під захист Хомутенка, коли на нього повно компрометуючих матеріалів? (Григорій Тютюнник); — Я зняв з роботи оператора Кумач.. Молоденьке таке дівча, безвідповідальне (А. Хижняк); Справді, хіба довів він чимось своє право стати воїном? ..Він ще невипробуваний (В. Петльований). — Пор. 1. неві́рний, 1. підозрі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідповідальний — безвідповіда́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвідповідальний — -а, -е. 1》 Який не несе або не усвідомлює відповідальності (про особу). Безвідповідальна поведінка. 2》 Який є наслідком втрати або відсутності відповідальності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвідповідальний — БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не несе або не усвідомлює відповідальності (про особу). Русевич накинувся на Сергія Павловича: як він міг дозволити щось подібне? Хіба не бачить директор, як використовують це безвідповідальні елементи? (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. безвідповідальний — Безвідповіда́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безвідповідальний — БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не несе або не усвідомлює відповідальності (про особу). Русевич накинувся на Сергія Павловича: як він міг дозволити щось подібне? Хіба не бачить директор, як використовують це безвідповідальні елементи? (Шовк. Словник української мови в 11 томах