бездощівний

ПОСУ́ШЛИВИЙ (який відзначається посухою, посухами), ЗАСУ́ШЛИВИЙ, ПОСУ́ШНИЙ, СУХИ́Й, БЕЗВО́ДНИЙ, БЕЗДОЩОВИ́Й (БЕЗДОЩЕ́ВИЙ), БЕЗДОЩІ́ВНИЙ рідше (про час, період). До 1960 року в Північному Криму повсюди вибивалися джерела смачної, цілющої, неоціненної для посушливого краю води (з журналу); Зросять канали Засушливі ниви, Ріки в степах оживуть (М. Нагнибіда); Краю немає Смугастим лісам у посушних степах (П. Воронько); Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (М. Коцюбинський); — В обителі й на камені в безводні роки, як море те, пшениця й бавовна грали (І. Ле); Випала суха, бездощівна весна (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездощівний — бездощі́вний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. бездощівний — -а, -е, рідко. Те саме, що бездощовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездощівний — БЕЗДОЩІ́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бездощови́й. Випала суха, бездощівна весна (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  4. бездощівний — БЕЗДОЩІ́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бездощови́й. Випала суха, бездощівна весна (Вол., Самоцвіти, 1952, 117). Словник української мови в 11 томах