безпомилковий

БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ рідше (який не має в собі помилок і не викликає сумніву в своїй істинності). Розрахунок Пелехатого (вовка) був безпомилковий: тепер утекти людина не могла ні вперед, ні назад, до поселень було далеко в обидва боки (П. Загребельний); Історія колись розбере і розкаже непохибну правду, що Ви зробили на сьому новому полі і яку значну постать займали (Панас Мирний); Очі ж мої усе бачили добре — де ж провидливість моя непомильна? Де мій розум бистрий? (Марко Вовчок); Несхибний удар; І по умовних знаках суходолу Читав путі (вождя) його несхибний зір (М. Бажан); Непогрішима істина; Скажи... навчи... Ушима, оком, носом Я чую сотні образів і тем, — Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (М. Рильський). — Пор. 2. пра́вильний.

ПРА́ВИЛЬНИЙ (відповідний прийнятим правилам, даній ситуації, без помилок), ТО́ЧНИЙ, ПОПРА́ВНИЙ розм.; ПРЯМИ́Й (без відхилень від обраного напряму); ЧИ́СТИЙ (про мову, стиль тощо). Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (О. Донченко); Тільки точне виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (О. Гончар); — Нехай небо розсудить, хто з нас винен! — крикнув князь Святослав. — Боги! Допоможіть мені зробити поправний суд із братом! (С. Скляренко); В снах юності так сквапно ми шукаєм Прямих стежок і молодим умом Так просто, гарно вік свій укладаєм (І. Франко); В хату вступає жінка господаря, звертаючись до дітей чистою, неламаною мовою (М. Коцюбинський); — Пор. безпомилко́вий.