бенкетник
БЕНКЕТА́Р (учасник бенкету або любитель бенкетів), БЕНКЕ́ТНИК рідше, ПИРУВА́ЛЬНИК заст. Обличчя у бенкетарів, розшарені старкою та добрим венгерським, та литовськими медами, палали вогнем (М. Старицький); Бенкетники довго удавали, що не помічають цих зблідлих, знекровлених людей з вовчим блиском в голодних очах (З. Тулуб); Пішов (блазень) мало не до дверей, до тих безмовних і незначних пирувальників, яких покликано сюди лиш для кількості (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бенкетник — бенке́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бенкетник — -а, ч. Те саме, що бенкетар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бенкетник — БЕНКЕ́ТНИК, а, ч. Те саме, що бенкета́р. Бенкетники довго удавали, що не помічають цих зблідлих, знекровлених людей з вовчим блиском в голодних очах (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- бенкетник — БЕНКЕ́ТНИК, а, ч. Те саме, що бенкета́р. Бенкетники довго удавали, що не помічають цих зблідлих, знекровлених людей з вовчим блиском в голодних очах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552). Словник української мови в 11 томах