блейвейс
БІЛИ́ЛА мн. (біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя), БІ́ЛЛЯ діал.; БЛЕЙВЕ́ЙС (БЛЕ́ЙВАС) заст. (свинцеві білила); ШТУКАТУ́РКА ірон. (товстий шар білил або пудри на обличчі). Бажання стати святою зародилось у Софії після того, як вона відсвяткувала своє п'ятдесятиріччя і переконалась, що найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї (О. Гончар); Щоки терли (молодиці) манією, А блейвасом і ніс, і лоб (І. Котляревський); В Балабушихи почервоніли.. вуха, а не щоки... під штукатуркою (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блейвейс — блейве́йс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- блейвейс — -у, ч. Свинцеве білило. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блейвейс — БЛЕЙВЕ́ЙС див. бле́йвас. Словник української мови у 20 томах
- блейвейс — блейве́йс (нім. Bleiweiβ) свинцеві білила. Словник іншомовних слів Мельничука
- блейвейс — БЛЕЙВЕ́ЙС, у, ч. Свинцеве білило. Словник української мови в 11 томах