1. Словник синонімів української мови

блудяга

БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). — Пор. бездо́мник, 1. бося́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блудяга — блудя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота волоцюга, бродяга діал. Орфографічний словник української мови
  2. блудяга — -и, ч. і ж., діал., зневажл. Волоцюга, бродяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блудяга — див. бродяга Словник чужослів Павло Штепа
  4. блудяга — БЛУДЯ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл. Волоцюга, бродяга. Пили та гуляли, переховували всяких блудяг, переводили крадіжку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. блудяга — див. бездомний; волоцюга; подорожній; розпусник Словник синонімів Вусика
  6. блудяга — БЛУДЯ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл. Волоцюга, бродяга. Пили та гуляли, переховували всяких блудяг, переводили крадіжку (Мирний, II, 1954, 133). Словник української мови в 11 томах
  7. блудяга — Блудяга, -ги об. Бродяга. От волоцюга, блудяга. Мир. ХРВ. 18. Як же ти без пашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Пішла в блудяги. Рудч. Ск. І. 175. Словник української мови Грінченка