бокораш

ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г. Епік); Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Словник Б. Грінченка); Тарас домовився з плотогонами вирушити вранці на плоту (О. Іваненко); Розірвались на камінні золоті хмарки, І пливуть з бокорашами в леготі ріки (Ю. Гойда).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бокораш — бокора́ш іменник чоловічого роду, істота плотогон діал. Орфографічний словник української мови
  2. бокораш — -а, ч., діал. Плотогон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бокораш — БОКОРА́Ш, а, ч., діал. Плотогон. Старий бокораш подивився на сина теплими очима, а потім поглянув навкруг (С. Скляренко); Два бокори доставили сюди із сусіднього Міжгірського району, де їх виготовив 74-річний колишній бокораш (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бокораш — БОКОРА́Ш, а, ч., діал. Плотогон. Більшість річок використовується для сплаву лісу. Цю складну роботу виконують умілі й мужні майстри плотоводіння — бокораші (Наука.., 10, 1961, 34); Хто не чув про мужніх закарпатських бокорашів — плотогонів!... Словник української мови в 11 томах