1. Словник синонімів української мови

бомонд

ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. (група людей ганебної поведінки). Кучмієнко ставав прекрасним хлопцем, душею товариства (П. Загребельний); — І чого ти, сину, ходиш усе до корчми? Там же стільки усякої наволочі та усякого безладдя! Чи компанія ж тобі оті п'яниці? (І. Нечуй-Левицький); Гукнув (Еней) на всю свою громаду (І. Котляревський); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); Бесіда залилася протяжним сміхом (Панас Мирний); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода сріблястою стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (С. Голованівський); — Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Д. Ткач); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (П. Тичина); Розмова стала голосніша й чутніша.. Усе суспільство повеселішало (І. Нечуй-Левицький); Коли не було за що випити, піджидали, хто піднесе чарку-другу. Шинкове панібратство завжди знайдеться (Панас Мирний); (Михайло:) Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків (І. Карпенко-Карий). — Пор. 1. гру́па.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомонд — бомо́нд іменник чоловічого роду ірон. Орфографічний словник української мови
  2. бомонд — У. Вищі аристократичні кола; вишукане аристократичне товариство. Літературне слововживання
  3. бомонд — -у, ч., заст. Вишукане аристократичне товариство. || жарт. Про пересічних людей, які, не склавши собі ціни, відзначаються пихою і зверхнім ставленням до інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бомонд — Аристократія, великопанство Словник чужослів Павло Штепа
  5. бомонд — БОМО́НД, у, ч. Вишукане аристократичне товариство. [Михайло:] Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків? (І. Карпенко-Карий); Добила бідолаху балерина, перед якою падав ниць увесь бомонд Парижа і Лондона (А. Словник української мови у 20 томах
  6. бомонд — бомо́нд (від франц. beau monde – «вищий світ») термін для позначення «верхівки» аристократичних і буржуазних кіл. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бомонд — БОМО́НД, у, ч., заст. Вишукане аристократичне товариство. [Михайло:] Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків? (К.-Карий, III, 1961, 67). Словник української мови в 11 томах
  8. бомонд — рос. бомонд (від фр. beau monde — вищий світ, вишукане товариство, еліта) — позначення причетності до "вищих кіл" (аристократичних, ділових, наукових). Eкономічна енциклопедія