бородай
БОРОДА́НЬ розм. (бородатий чоловік), БОРОДА́Ч розм., БОРОДА́ТИЙ розм., БОРОДА́Й розм. рідко; БОРОДА́ розм. (звичайно в звертанні). З Максимом Рильським бесідує Петро Вершигора — кінематографіст, партизан, письменник — чудесний бородань з молодими хитрими очима (Ю. Мартич); Молодь танцювала.. А згодом уже хтось і з вусачів та бородачів з силою вдаряв шапкою і ставав у коло (Ю. Збанацький); — От побачите! Накликала я і вусатих, і бородатих, і сивоволосих, і лисих, як облизаний макогін! — говорила і разом реготалась Христина (І. Нечуй-Левицький); На роботу він (купець) приймав тільки старовірів, яким був сам. Це були один в один бородаї в личаках і яскравих сорочках (Ю. Смолич); — Ей, борода, у тебе мій диск? (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бородай — борода́й іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- бородай — -я, ч., розм., рідко. Те саме, що бородань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бородай — БОРОДА́Й, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- бородай — див. бородань Словник синонімів Вусика
- бородай — БОРОДА́Й, ая́, ч., розм., рідко. Те саме, що борода́нь. Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Смолич, II, 1958, 35). Словник української мови в 11 томах
- бородай — Бородай, -дая м. = бородань. Вх. Зн. 4. Словник української мови Грінченка