борушкання
БОРОТЬБА́ (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), БОРІ́ННЯ рідко; БОРЮКА́ННЯ розм., БОРУ́ШКАННЯ діал. (звичайно про несерйозну, пустотливу боротьбу). Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок); А вірний товариш давно вже вмовляє його піти погуляти: з луків тугих постріляти, на конях баских поганятись, в борінні поміряти силу, — нчого не чує закоханий хлопець (Дніпрова Чайка); Двоє малюків теж завелися, мов півники.. І вже штурханина, борюкання, доки котрийсь із старших таки розборонить їх добрими стусанами (О. Гончар). — Пор. 1. бі́йка.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- борушкання — бору́шкання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- борушкання — -я, с., діал. Дія за знач. борушкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- борушкання — БОРУ́ШКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. бору́шкатися. В окопах зчинився дружний регіт і якесь борушкання (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- борушкання — БОРУ́ШКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. бору́шкатися. В окопах зчинився дружний регіт і якесь боруш-кання (Кучер, Чорноморці, 1956, 209). Словник української мови в 11 томах