боєць

БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Козаченко); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (О. Донченко); Ліснобродський незабаром з'явився із своїми молодцями на Перекопі, на цей раз уже як поборник "єдиної, неділимої" (О. Гончар); І вас — Споборники святої волі — Із тьми і смрада і з неволі Царям і людям напоказ, На світ вас виведу надалі Рядами довгими в кайданах... (Т. Шевченко).

ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); БОЙОВИ́К (учасник якої-небудь бойової групи, загону). Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі, шапки їх біліли, Списи гримотіли, шаблі брязкотіли (М. Костомаров); Северина Наливайка полковник любив любов'ю вояки, що і в ворогові шанує звитяжця (І. Ле); Щасливий воячисько.. дістав повну баклажку води (У. Самчук); — Одного ранку з гуком і ...криком в'їхав у село обоз армії.. На подвір'ї повно воячні (У. Самчук); (Анна:) Під Вишгородом я На лебедів уранці полювала. Аж гульк, дивлюсь, із лісової мли Ватага суне витязів удалих (І. Кочерга); Половці з'їхалися на нараду: поприїжджали старі начальники їх орд, і молоді войовники, і всі богатирі (І. Франко); (Сотник:) Вітаю вас, зборонці України (О. Стороженко); Новгородські ратники; Скоро виїхали (козаки) з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак (П. Куліш). — Пор. солда́т.

СОЛДА́Т (військовик найнижчого звання сухопутних військ), РЯДОВИ́Й, БОЄ́ЦЬ, СТРІЛЕ́ЦЬ заст., СЛУЖИ́ВИЙ заст., МОСКА́ЛЬ заст., СЛУ́ЖБА розм., заст. (перев. у звертанні), РЯДОВИ́К розм. заст., ЖОВНІ́Р діал. Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід (З. Тулуб); З тих, які були там рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів (О. Гончар); — Дивізія в сорок тисяч бійців.. пройшла з боями всю Україну (О. Довженко); — Відвоював своє, служивий (Ю. Збанацький); На селі Зібралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — Тпрукніть, — кажу, — господа служба, може, вони вас послухають (О. Стороженко); — Ой, не треба, дівчинонько, жовніра любити, Бо він мусить цісареві десять літ служити (коломийка). — Пор. вояк.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боєць — боє́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. боєць — [бойец'] б'ійц'а, ор. б'ійцем, м. (на) б'ійцев'і/б'ійц'у, мн. б'ійц'і, б'ійц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. боєць — бійця, ч. 1》 Учасник бою, боїв; воїн. 2》 Солдат, рядовий. 3》 перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. 4》 Член загону, групи (студентської і т. ін.), організованих для виконання певної роботи, якого-небудь завдання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боєць — БОЄ́ЦЬ, бійця́, ч. 1. Учасник бою, боїв; воїн. – А тепер боєць проти Антанти буде, – оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (О. Гончар); Кожен медпрацівник міг би скласти список урятованих бійців, у якому були б сотні, тисячі імен (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. боєць — (бійця) ч.; мол. Те саме, що бандит. ПСУМС, 8. Словник жарґонної лексики української мови
  6. боєць — див. воїн Словник синонімів Вусика
  7. боєць — Боє́ць, бійця́, бійце́ві, бійцю́! бійці́, -ці́в, -ця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. боєць — БОЄ́ЦЬ, бійця́, ч. 1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Гончар, Таврія.., 1957, 307). 2. Солдат, рядовий. Словник української мови в 11 томах
  9. боєць — Боєць, бойця м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90. Словник української мови Грінченка