братія

ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. (група людей ганебної поведінки). Кучмієнко ставав прекрасним хлопцем, душею товариства (П. Загребельний); — І чого ти, сину, ходиш усе до корчми? Там же стільки усякої наволочі та усякого безладдя! Чи компанія ж тобі оті п'яниці? (І. Нечуй-Левицький); Гукнув (Еней) на всю свою громаду (І. Котляревський); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); Бесіда залилася протяжним сміхом (Панас Мирний); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода сріблястою стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (С. Голованівський); — Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Д. Ткач); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (П. Тичина); Розмова стала голосніша й чутніша.. Усе суспільство повеселішало (І. Нечуй-Левицький); Коли не було за що випити, піджидали, хто піднесе чарку-другу. Шинкове панібратство завжди знайдеться (Панас Мирний); (Михайло:) Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків (І. Карпенко-Карий). — Пор. 1. гру́па.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братія — бра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. братія — Товариство, компанія, друзі, приятелі, (члени братства) братчики, неґ. шагія, шатія-братія; (манастирська) чернецтво; ЗВ. братове! браття! Словник синонімів Караванського
  3. братія — -ї, ж., збірн. 1》 розм., іноді ірон. або жарт. Люди однієї професії, одного суспільного середовища. 2》 Ченці однієї общини або монастиря. 3》 розм. Борзописці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. братія — Браття Словник чужослів Павло Штепа
  5. братія — БРА́ТІЯ, ї, ж., збірн., рел.-церк. Чернеча община одного монастиря. Пройшли три дні. Вся братія зібралась На монастирському подвір'ю [подвір'ї] (І. Франко); Виходив він [монах] до монастиря і до братії тільки в неділю... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. братія — бра́тія товариство, компанія (ст): Між своїми називали його Червоний Ясько. Він з цієї причини не гнівався, а навіть був гордий. Бо треба знати, що між нашою братією кожний мав друге прізвище, що, очевидно... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. братія — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  8. братія — БРА́ТІЯ, ї, ж., збірн. 1. розм., іноді ірон. або жарт. Люди однієї професії, одного суспільного середовища. Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. братія — Братія, -тії ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004. Словник української мови Грінченка