1. Словник синонімів української мови

броньовик

БРОНЬОВИ́К (спеціальний бойовий броньований автомобіль), БРОНЕАВТОМОБІ́ЛЬ, БРОНЕМАШИ́НА, ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК). Кулемети з броньовиків різонули по всіх вікнах (О. Гончар); Од хати від'їжджали маленькі верткі бронеавтомобілі, вони спритно розверталися поміж щілинами, в яких сиділи бійці (Л. Первомайський); Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина, але ж зараз панцирників було щонайменше зо два десятки зразу (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броньовик — броньови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. броньовик — -а, ч. Те саме, що бронеавтомобіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броньовик — БРОНЬОВИ́К, а́, ч., заст. Те саме, що бронеавтомобі́ль. В вибухах, у вирі Йшли броньовики (В. Сосюра); Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. броньовик — А, ч., див. бронепоїзд. Словник сучасного українського сленгу
  5. броньовик — (-а) ч. 1. мол. Людина з повільною реакцією; дурень. ПСУМС, 10. 2. арм. Труна. ПСУМС, 10. Словник жарґонної лексики української мови
  6. броньовик — Бронемашина, броненосець (мор.), бронепоїзд (іст.), бронетранспортер, панцерник, панцирник, танк Словник синонімів Вусика
  7. броньовик — БРОНЬОВИ́К, а́, ч. Те саме, що бронеавтомобі́ль. В вибухах, у вирі Йшли броньовики (Сос., Солов. далі, 1957, 105); Здіймаючи стовп куряви, раз у раз гуркотіли вулицею вантажні авто й броньовики (Донч., VI, 1957, 117). Словник української мови в 11 томах