будь-куди

БУ́ДЬ-КУДИ (у будь-яке місце), АБИ́КУДИ рідше, ХОЧ КУДИ́ розм., КУДИ́-БУДЬ розм. рідше; КУДИ́ ЗАВГО́ДНО розм., КУДИ́ ПОПА́ЛО (КУДИ́ ПОПАДЕ́) розм., КУДИ́ ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., КУДИ́ ПРИПА́ЛО (КУДИ́ ПРИПАДЕ́) розм. рідше, КУДИ́ ПРИЙШЛО́СЯ (КУДИ́ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, КУДИ́ Б (ТО (ТАМ)) НЕ БУЛО́ (НЕ БУ́ДЕ) розм. (будь-куди без розбору). Отже, тікатиме (Порфир) будь-куди, тільки не додому (О. Гончар); Змагаються скоріш забити гола Абикуди: у просвіт між дубів Чи в плесо річки (В. Бичко); (Аквіла:) Хоч куди подайся — вмерти треба, як не тепер, то згодом (Леся Українка); Я намагався її підбадьорити, казав, що удвох ми дійдемо куди завгодно (О. Гуреїв); Насів (Йосель) на Хаїма й почав бити його кулаками куди попало — по голові, по грудях... (Г. Хоткевич); — Поля й ґрунти тут тепер суспіль мої, а ви йдіть собі куди хочете (І. Нечуй-Левицький). — Пор. куди́-не́будь.

КУДИ́-НЕ́БУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце), КУДИ́СЬ, ДЕ-НЕ́БУДЬ, ДЕ розм.; КУДИ́-І́НДЕ розм., ДЕІ́НДЕ розм., І́НДЕ розм. (в інше місце). — Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник); Приємно було.. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (М. Коцюбинський); Було йому найлюбіше.. оттакеньки де-небудь поїхати (Марко Вовчок); — А я хочу двадцять карбованців, — кажу. — Дасте, то зостанусь, а ні, то піду де в друге місце служити (Марко Вовчок); "А бий тебе сила Божа! — думає Максим. — Хоч би вже повели куди-інде..." (Панас Мирний). — Пор. бу́дь-куди.

НАВМАННЯ́ (при дієсловах руху — без будь-якої мети й конкретного напрямку), НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм.; БУ́ДЬ-КУДИ (звичайно при позначенні типової, повторюваної ситуації). Прудкою ходою пройшла я через сад і подалась вулицею навмання, сама не знаючи, куди я йду (Леся Українка); Була неділя. Як не вийти в місто? Виходжу і рушаю наздогад (О. Підсуха); Коли габою золотою Береться ліс, палає сад, Мені найкраще із тобою Брести лісами наугад (М. Стельмах); (Данило:) Здорові, хлопці. Куди се простуєте? (Хвилимон і Йосип:) Та так... будь-куди (М. Кропивницький). — Пор. 1. бу́дь-куди.