1. Словник синонімів української мови

було

БУВА́ЛО у знач. вставн. сл. (ужив. для позначення нерегулярності дії в минулому), БУЛО́, ТРАПЛЯ́ЛОСЯ (підкреслюється епізодичність дії). Цілими днями, бувало, просиджує хлопець над книжкою (А. Головко); І не доїм, і не досплю; Усе, було, тружусь, роблю (Л. Глібов); А коли, траплялося, випивав, то не було біди гіршої від цього. Кидався на людей з сокирою (Г. Хоткевич). — Пор. і́ноді.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. було — було́ вставне слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. було — 1》 Мин. ч. с. р. одн. до бути. 2》 част. Уживається з дієсловами мин. ч. для підсилення. 3》 вставн. сл. Уживається для вираження нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді, траплялось; бувало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. було — БУЛО́. 1. Мин. ч. с. р. одн. до бу́ти. 2. част. Уживається при дієсловах мин. ч. для підсилення. — Ви, діточки, поскучайте за братиком, — почала було мати, та голос ввірвавсь і замер (Вовчок, І, 1955, 294); Хотів було гукати [Ладим] на допомогу... Словник української мови в 11 томах