бур

СВЕ́РДЛО (СВЕ́РДЕЛ), БУР (у нафтопромисловості); ЛО́ПАТЕНЬ (широке свердло спец. призначення). Бере сокиру й свердла полісовщик (М. Рильський); З драної торби стирчить долото і просувається свердел (Марко Вовчок); Біля підніжжя греблі трудиться потужний бур (з журналу); Блимало невеличке кругле віконце, ніби прокручене свердлом-лопатнем у товстій стіні (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бур — бур 1 іменник чоловічого роду інструмент бур 2 іменник чоловічого роду, істота представник народності Орфографічний словник української мови
  2. бур — Бур — drill — Bohrer, Bohrkopf — інструмент, яким пробурюють шпури та вибухові бурові свердловини. Б. має канал, по якому до вибою подають повітря та промивну рідину. Гірничий енциклопедичний словник
  3. бур — I -а, ч. Інструмент для буріння свердловин у ґрунті та різних гірських породах. II див. бури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бур — БУР¹, а, ч. Інструмент для буріння свердловин у ґрунті та різних гірських породах. Цим буром можна за 5 секунд зробити яму завширшки 1 метр (з публіц. літ.); Бур, пройшовши 160 метрів, не виходить з піщаного шару (із журн.). БУР² див. бу́ри. Словник української мови у 20 томах
  5. бур — див. вітер; горб Словник синонімів Вусика
  6. бур — БУР¹, а, ч. Інструмент для буріння свердловин у грунті та різних гірських породах. Цим буром.. можна за 5 секунд зробити яму завширшки 1 метр (Ком. Укр., 1, 1958, 46). БУР² див. бу́ри. Словник української мови в 11 томах