бурчак

ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Це вже, напевне, літо почалось чи тільки зачерпнуло молодої води з потоку... (В. Стус); По дитині плачучи, Церера Слізьми доповняла плин струмка (переклад М. Лукаша); Як дівочий сон чарівний, як сріблисті блиски зір, Ніагари мчить плав рівний крізь зелений первобір (Уляна Кравченко); З височенного перекату скатертю переливається широкий пласт кришталевої лави (О. Стороженко); Під сонцем Криму, під сліпучим оком, П'янке вино біжить жертовним током, І від багать синіє фіміам (М. Зеров); Їдемо яром між високими, посмугованими брунатними патьоками, безлісими горбами (Ю. Мельничук); Наша хата стояла край села. Над самими глинищами, там, де росли тільки вільхи, де весело бурунились бурчаки (Ю. Збанацький); Воркує голубом рівчак (М. Стельмах). — Пор. 1. струмо́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурчак — бурча́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бурчак — -а, ч. Дзюркотливий, стрімкий потік води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурчак — БУРЧА́К, а́, ч. Дзюркотливий, стрімкий потік води. – Я поки що шургну у бурчак та поплаваю (Марко Вовчок); Навколо в бурчаках пінилась і клекотіла вода (В. Козаченко); * У порівн. Ні, Марко не такий. Він, як бурчак, рвав би каміння, рив береги, з корінням вивертав би дерева (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. бурчак — див. безодня; буркотун; джерело; струмок Словник синонімів Вусика
  5. бурчак — БУРЧА́К, а́, ч. Дзюркотливий, стрімкий сютік води. — Я поки що шургну у бурчак та поплаваю (Вовчок, VI, 1956, 313); Навколо в бурчаках пінилась і клекотіла вода (Коз., Серце матері, 1947, 71); *У порівн. Ні, Марко не такий. Словник української мови в 11 томах
  6. бурчак — Бурчак, -ка м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. ум. бурчачок. Ном. № 13663. Словник української мови Грінченка