бусел
ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал. На гнізда повернулися лелеки, птахів зігріла рідна сторона (Д. Луценко); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (М. Томчаній); Над селом, високо в блакитному небі пролітає бусел з вужем у дзьобі (Ф. Бурлака); Вісник моєї мандрівки крилатий, Бусол, до вас полетів... (М. Нагнибіда); Полетів він (горобчик) геть аж на болото, а там ходив бузько і жаб ловив (Леся Українка); Чи гайстер то, чи то баклан Далеко чорніє? (Д. Мордовець); Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон (Панас Мирний); Жабоїд прилетів — щастя приніс (Словник Б. Грінченка); Довгошиїй боцюн стрельнув раз-другий червоним дзьобом, зірвався і важко полетів (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- бусел — бу́сел іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бусел — [бусеил] = бусол -сла, м. (на) -с'л'і/-слов'і, мн. -сли, -с'л'іў два буслие Орфоепічний словник української мови
- бусел — 1》 див. бусол. 2》 Гайстер, лелека, чорногуз, бузько та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бусел — БУ́СЕЛ див. бу́сол. Словник української мови у 20 томах
- бусел — БУ́СЕЛ див. бу́сол. Словник української мови в 11 томах