1. Словник синонімів української мови

бухта

ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. на півночі: морська затока разом з гирлом річки, що впадає в неї); ЛИМА́Н (затока з морською водою в гирлі річки); САГА́ (річкова затока); ФІО́РД (довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночі); ЛУКОМО́Р'Я поет. рідко (морська затока). Широкий та чистий тут Дніпро.. Море близько, і він тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись у лиманах, затоках, омиваючи плавні (О. Гончар); Біля берегів Європи багато бухт (невеликих заток), захищених від морських хвиль і зручних для стоянки суден (з підручника); Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (з підручника); Початок Об бере в горах Алтаю.. Вона впадає в широку губу (затоку) Карського моря (з підручника); Степ маревіє на південь, а край нього на обрії ракетним сліпучим металом блищить смужка моря, морський лиман (О. Гончар); Дзвенять річки, несуться крижні в лозах, Глибокі саги рибою кишать (І. Вирган); Край лукомор'я дуб зелений (переклад М. Терещенка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухта — бу́хта 1 іменник жіночого роду затока бу́хта 2 іменник жіночого роду канат Орфографічний словник української мови
  2. бухта — див. ЗАТОКА., Словник синонімів Караванського
  3. бухта — Бухта — bunch, coil — *Ring — канат, укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра). Гірничий енциклопедичний словник
  4. бухта — I -и, ж. Невелика глибока затока. II -и, ж., мор. Складений кружком канат, трос і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бухта — 1. затока, заточина, сага 2. койло, див. бунт Словник чужослів Павло Штепа
  6. бухта — БУ́ХТА¹, и, ж. Невелика глибока затока. Люди .. посунули до берлин, що стояли в штучній бухті (В. Підмогильний); Десятки човнів гуляли по простору Сухумської бухти (М. Словник української мови у 20 томах
  7. бухта — бу́хта → бухт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. бухта — I (нім. Bucht, від biegen – гнути, згинати) затока, що заходить у сушу. З обох боків Б. захищають від хвиль острови або миси. II (голл. bocht) канат (снасть), укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. бухта — I прибережна частина моря, відокремлена від нього косою. II частина океану, моря або озера, що врізається в материк. Універсальний словник-енциклопедія
  10. бухта — БУ́ХТА¹, и, ж. Невелика глибока затока. Здалеку виднілась спокійна бухта Суаку (Коцюб., І, 1955, 400); Десятки човнів гуляли по простору Сухумської бухти (Трубл., II, 1955, 124). БУ́ХТА², и, ж., мор. Складений кружком канат, трос і т. ін. Словник української мови в 11 томах