буцнутися

БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. — Док.: бу́цнутися, бу́цнути. Бичок наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний); Він (Бородавка) стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (З. Тулуб); Нагнув (Каринський) голову, мов бик, що збирається буцнути (Ю. Шовкопляс); Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буцнутися — бу́цнутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. буцнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до буцатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буцнутися — БУ́ЦНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до бу́цатися. Буцнулись так, що аж .. ґулі на лобах понабігали (Сл. Гр.); Матвій мусить сливе голову нахиляти, щоб не буцнутись об одвірок (У. Самчук); Ми з Толею так і кинулися. Аж лобами буцнулися (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах
  4. буцнутися — БУ́ЦНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до бу́цатися. Буцнулись так, що аж.. гулі на лобах понабігали (Сл. Гр.); Ми з Толею так і кинулися. Аж лобами буцнулися (Ряб., Жайворонки, 1957, 185). Словник української мови в 11 томах
  5. буцнутися — Буцатися, -даюся, -єшся сов. в. буцнутися, -нуся, -нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так. що аж в обидвох ґулі на лобах понабігали. Брацл. у. Словник української мови Грінченка