бідність

БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил., ЗЛИДНО́ТА підсил., НУЖДА́ підсил., МІЗЕ́РІЯ підсил. рідше, БІДНОТА́ підсил. розм., БІДО́ТА підсил. розм., УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) підсил. заст., ХАРПА́ЦТВО підсил. рідше, ЖЕБРА́ЦТВО підсил. рідше, БІДА́ЦТВО рідко, ЗЛИДА́РСТВО підсил. рідко. Перше гарне вражіння зникло: вона придивилася краще до хатини; вона завважила те, що не кинулося їй у вічі першої хвилини, і бідність та нестатки стали визначатися ще дужче, ніж охайність та щирість господарки (Л. Яновська); — Нам, поколінню, за яким фронти і недостатки, природно було бажати, щоб хоч діти наші виростали серед краси і комфорту (О. Гончар); — Куди не глянь — кругом злидні та недостачі, хата валиться — пустіє: упаде коли-небудь оселя — придушить... (Панас Мирний); Весь час (дружина) озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя (І. Ле); У Франції переслідується одверте жебрацтво. Але голод і убозтво змушують іти на хитрощі, а іноді і на приниження, гірше за випрошування милостині (П. Панч); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні (Панас Мирний); І досада на свою злиденність, і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний); Довго рилися (гайдамаки) в шматті і, сердиті, кинули врешті. — Злидота така, нічого й потягти! — сердито грюкнув один віком і лайнувся зло (А. Головко); Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів'я); Одні (робітники) оповідали про свою домашню мізерію, про сварки в родині (І. Франко); Кругом нас неправда, горе і біднота, аж серце стискає від гіркої муки (М. Коцюбинський); Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський); — Про те, щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку.., — про те нині нема що й думати. Жебрацтво та й годі! (І. Франко); На весь кишлак, як правило, один чи два ішани-куркулі... Вони князьками почувалися серед цього загального злидарства (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідність — (матеріальна незабезпеченість) убогість, убозтво, біда, нестаток, скрута, нужда, мн. нестатки, злидні, (бідування) мн. злигодні. Словник синонімів Полюги
  2. бідність — бі́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. бідність — Характеристика економічного становища індивіда або групи, при якому вони не можуть самі оплатити вартість необхідних благ. Б. відносна, залежить від загального стандарту, рівня життя в даному суспільстві, від розподілу в суспільстві багатства... Словник із соціальної роботи
  4. бідність — Нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність, БІДАЦТВО. Словник синонімів Караванського
  5. бідність — [б’ід(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  6. бідність — -ності, ж. 1》 Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; убогість. 2》 Абстр. ім. до бідний 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. бідність — Злидарство, злиденність, злидняцтво, злидні, сіромацтво, убозтво, харпацтво, див. біда, бідняк Словник чужослів Павло Штепа
  8. бідність — БІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; убогість. Багатство дме, а бідність удвоє гне (прислів'я); Працює [Маруся] з ранку до вечора – не розгинається, а в хаті нужда, бідність (І. Словник української мови у 20 томах
  9. бідність — Бідність не стид, а нещастя. Не треба глузувати з бідного, бо сам можеш бути на його місці. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. бідність — Злиденність, злидні, мізерність, убогість, убозство Приповідки: Злиднями очі не колють Словник синонімів Вусика
  11. бідність — Соціальне явище, яке полягає у нестачі достатніх матеріальних засобів для забезпечення життєвих потреб особи чи родини; більшість держав свідомо здійснює цілеспрямовану діяльність у галузі соціального забезпечення, допомоги найбіднішим і подолання... Універсальний словник-енциклопедія
  12. бідність — БІ́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; убогість. Багатство дме, а бідність удвоє гне (Укр.. присл.., 1955, 6); Працює [Маруся] з ранку до вечора — не розгинається, а в хаті нужда, бідність (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  13. бідність — Бідність, -ности ж. Бѣдность, убожество, нищета. Словник української мови Грінченка