біднішати
БІДНІ́ТИ (ставати бідним, біднішим), УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ) підсил., ОСКУДІВА́ТИ книжн. рідко; БІДНІ́ШАТИ (ставати біднішим); УБО́ЖІШАТИ (ВБО́ЖІШАТИ) (ставати убогішим). — Док: збідні́ти, обідні́ти, побідні́ти рідко, зубо́жіти, оскуді́ти, озлидні́ти підсил.; побідні́шати. — Тепер скрізь, чоловіче, сутуж на копійку: бідніє і земля, і панство, і мужики! Така, видать, планета настала (М. Стельмах); — А тимчасом отак воно й буде ще: одні багатітимуть, а другі убожітимуть (А. Головко); — Господь не оскудіває в своїй милості! — підводячись, гарикнув диякон і потягся до чарки (Панас Мирний); Циган ніби хто поганим зіллям напоїв: дурнішають, біднішають і стають такими злиднями, що аж дивитись гидко (Д. Ткач); Ніхто тепер не допомагав, життя важчало, двір убожішав, йшлося зовсім на зле (С. Скляренко).
Значення в інших словниках
- біднішати — бідні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- біднішати — -аю, -аєш, недок. Ставати біднішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біднішати — БІДНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- біднішати — див. бідніти Словник синонімів Вусика
- біднішати — Бідні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- біднішати — БІДНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (Н.-Лев., І, 1956, 131). Словник української мови в 11 томах
- біднішати — Біднішати, -шаю, -єш гл. = біднійшати. Словник української мови Грінченка