білошкірий

БІ́ЛИЙ (який має світлий колір шкіри як расову ознаку), БІЛОШКІ́РИЙ рідше. Любка вигадала носити паранджу, щоб ніхто не впізнав її, білої жінки, що.. ходить з узбеком (І. Ле); Його рідного брата лінчували білошкірі варвари. Сам Айра (Олдрідж) зазнав страшних переслідувань (Ю. Мартич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білошкірий — білошкі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білошкірий — -а, -е. Який має білу (не кольорову) шкіру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білошкірий — БІЛОШКІ́РИЙ, а, е. 1. Який має дуже білу шкіру (про людину). Лежав [юнак] горiлиць, тонкий, бiлошкiрий, i голубими мертвими очима дивився в ясне лiтнє небо (В. Малик). 2. Те саме, що бі́лий... Словник української мови у 20 томах
  4. білошкірий — БІЛОШКІ́РИЙ, а, е. Який має білу (не кольорову) шкіру. І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки — всі на них [карателів] (Гончар, Таврія.., 1957, 312). Словник української мови в 11 томах