ваговитість

ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б. Антоненко-Давидович); Добирають однакові пасма (волокна) за довжиною, кольором, міцністю,.. ваговитістю тощо (з газети); Ступає віл під тягарем ярма (М. Зеров); В лісах заскрипіли конари під ваготою снігу (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваговитість — вагови́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ваговитість — -тості, ж. Властивість за знач. ваговитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ваговитість — ВАГОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. вагови́тий. Відразу впізнав почерк матері. Затривожився .. Але по самій ваговитості листа, по тому, що було списано кілька аркушів, догадався: все гаразд (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. ваговитість — ВАГОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. вагови́тий. Схожість насіння конопель у різні, роки буває неоднакова, що залежить від ряду причин: часу збирання, крупності і ваговитості насіння (Техн. культ., 1956, 160); Відразу впізнав почерк матері. Словник української мови в 11 томах