валандатися

ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм., ВАЛА́НДАТИСЯ розм., ЯЛО́ЗИТИСЯ розм., ШПО́РТАТИСЯ розм., ШУПО́РТАТИСЯ діал., МУСУВА́ТИСЯ діал. (повільно). Заклопотана та серйозна, вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар); Христя довбається над мережкою (Панас Мирний); Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв); В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Я. Качура); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (А. Головко); (Убийбатько:) Ти все ще з доповіддю.. воловодишся? (І. Микитенко); Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (П. Мирний). — Пор. 2. господарюва́ти, 1. по́ратися.

НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. (швидко пересуваючись або довго ходячи); ША́СТАТИ розм., ША́СТАТИСЯ розм. рідше (швидко, квапливо); ВЕ́ШТАТИСЯ розм. (ходити туди-сюди, в різних напрямках); ВАЛА́НДАТИСЯ розм. (ходити без діла). Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (І. Нечуй-Левицький); Сусідові.., мабуть, не спалося, бо він уже тинявся по двору (П. Панч); — Не швендяй під ногами! Забирайся (І. Микитенко); — Обридли ви мені, кохані панове, — процідив Вовк крізь зуби, звертаючись до Бережана. — Шалаєтесь туди-сюди... (І. Муратов); Я снував по покоях, мов неприкаяний, не знаючи, що робити, за що взятися (І. Франко); Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (М. Коцюбинський); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (А. Головко); Справа громадської праці вже була добре організована, і ніхто не валандався без діла (О. Бойченко). — Пор. 1. блука́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валандатися — валандатися (191) < польськ. wałęsać się — вештатися, швендятися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. валандатися — вала́ндатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. валандатися — -аюся, -аєшся, розм. 1》 Тинятися без діла, вештатися. 2》 з ким. Морочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. валандатися — Баблятися, забаблятися, забаблитися, побаблятися, бабратися, забабратися, побабратися, пробабратися, баритися, забаритися, збаритися, побаритися, байдикувати, збайдикувати, побайдикувати, пробайдикувати, вовтузитися, завовтузитися, звовтузитися... Словник чужослів Павло Штепа
  5. валандатися — ВАЛА́НДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Ходити без діла; тинятися, блукати. Вона серед загальної тривоги валандалася попід хати, без пам'яті від переляку і голоду (І. Франко); – Нам набридло ходити, з кута в кут валандатися й нічого не мати. Словник української мови у 20 томах
  6. валандатися — див. баритися; іти; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
  7. валандатися — ВАЛА́НДАТИСЯ, аюся, аєшся, розм. 1. Ходити без діла, вештатися. Вона серед загальної тривоги валандалася попід хати, без пам’яті від переляку і голоду (Фр. Словник української мови в 11 томах