валянець

ВА́ЛЯНКИ (зимове взуття з валяної вовни), ВА́ЛЯНЦІ, ПОВСТЯ́НИКИ, ПОВСТЯКИ́ рідше, КЕ́НДІ (КИ́НДІ) діал. Командувач був у шкіряній куртці й білих валянках (Ю. Яновський); Взяла б мої валянці, взула й на озеро (І. Ле); На ґанку сидів чоловік у повстяниках і довгому.. кожусі (С. Добровольський); Дід уже ходить по кімнаті, одягнений у повстяки (Остап Вишня); Набув (Латин) на ноги кинді (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валянець — ва́лянець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. валянець — див. валянці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валянець — ВА́ЛЯНЕЦЬ див. ва́лянці. Словник української мови у 20 томах
  4. валянець — ВА́ЛЯНЕЦЬ див. ва́лянці. Словник української мови в 11 томах