ватянка

ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А. Головко); Голуб.. зняв свій ватяник і загорнув ним дівчину (Л. Дмитерко); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О. Гончар); Явдоха перехрестилась, ватяну фуфайку на плечі — і з хати (Григорій Тютюнник); За хвилину на Баштанника натягли киптаря і стьобанку (О. Сизоненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватянка — ва́тянка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ватянка — -и, ж. Те саме, що ватник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ватянка — ВА́ТЯНКА, и, ж. Те саме, що ва́тник. Весняний протяг заносив часом у степ такі холодні струмені повітря, що вони дошкуляли навіть крізь ватянку (Ю. Яновський); Вийшла з темряви русява Оля в кирзових чоботях і ватянці (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. ватянка — ВА́ТЯНКА, и, ж. Те саме, що ва́тник. Весняний протяг заносив часом у степ такі холодні струмені повітря, що вони дошкуляли навіть крізь ватянку (Ю. Янов., II, 1954, 155); Вийшла з темряви русява Оля в кирзових чоботях і ватянці (Кучер, Чорноморці, 1956, 318). Словник української мови в 11 томах