вболівальник
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. вболівальники злигоднів батьківщини і романтики її невідомого майбутнього (Ю. Смолич); За годину до матчу стадіон почав заповнюватись болільниками (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вболівальник — вболіва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вболівальник — [ўбол'івал'ниек] = уболівальник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- вболівальник — див. уболівальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вболівальник — ВБОЛІВА́ЛЬНИК див. уболіва́льник. Словник української мови у 20 томах